Перш за все, набагато вищі вимоги встановлені до якості продукції та послуг, які постачаються виробником на зовнішній ринок. Тому роль системи оцінки відповідності суттєво підвищилась.
Перед вітчизняними органами з оцінки відповідності постало питання готовності підтвердити свою технічну компетентність згідно з вимогами міжнародних і європейських стандартів.
Орган з оцінки відповідності – випробувальна лабораторія – є структурним підрозділом Українського державного науково-дослідного інституту "Ресурс" (03150, м. Київ, вул. Боженка, 84, тел. 5281618), акредитована Національним агентством з акредитації України (атестат акредитації № 2Н 286 від 28.12.2006 р.), яка зобов'язується діяти відповідно до вимог ДСТУ ІSO/ІЕС 17025-2001 "Загальні вимоги до компетентності випробувальних та калібрувальних лабораторій".
Випробувальна лабораторія має керівний та технічний персонал, ресурси, необхідні для виконання випробувань, методики та інструкції для проведення випробувань. Установчими документами та процедурою забезпечені конфіденційність інформації, відповідальність і повноваження співробітників в рамках Системи якості.
 |
Головна мета діяльності випробувальної лабораторії – забезпечення та одержання точних, достовірних даних, об'єктивних результатів при проведенні випробувань продукції деревообробної галузі за умови повного дотримання належних законодавчих та нормативних вимог, безперечного виконання вимог Стандарту ДСТУ ІSO/ІЕС 17025-2001.
Лабораторія має усі необхідні інструкції з використання та управління усім випробувальним обладнанням, з поводження й підготовки зразків, що підлягають випробуванню.
Якість результатів випробувань забезпечується шляхом участі при випробуванні компетентного кваліфікованого персоналу, постійного контролю та реєстрацій умов проведення випробувань, повіреного або атестованого випробувального обладнання, стандартних зразків та матеріалів.
Затверджена Національним агентством з акредитації України, Галузь акредитації випробувальної лабораторії УкрНДІ " Ресурс" складається з наступної продукції:
- двері дерев'яні;
- блоки віконні дерев'яні зі склопакетами;
- блоки віконні;
- вироби паркетні (паркет штучний, дошки паркетні, щити паркетні, паркет мозаїчний);
- плити деревостружкові;
- плити деревостружкові ламіновані;- плити деревоволокнисті;
- фанера загального призначення;
- плити фанерні;
- шпон струганий;
- шпон лущений;
- деталі профільні для будівництва;
- деталі меблеві;
- обладнання деревообробної галузі.
Результати випробувань продукції деревообробної галузі, отримані в лабораторії, використовувались фірмами при експорті продукції з України у 2007 р., що наведено в таблиці 1.
 |
У сучасній деревообробній галузі технологічні операції склеювання застосовують досить широко.
Одержання нового виробу з якісної сировини (фанера, столярні вироби) або одержання нового виробу з маломірної якісної сировини, облицювання поверхні для покращення зовнішнього вигляду і збільшення міцності, виготовлення габаритних будівельних виробів – уього цього можна досягти за рахунок застосування високоякісного клею.
Однією з найважливіших властивостей переклеєних конструкцій є, в першу чергу, забезпечення їх міцності та надійності за певний термін служби цих конструкцій. Метод визначення стійкості клейових з'єднань до розшарування – це один з найпоширеніших способів оцінки клейових з'єднань.
Наприклад, столярні вироби, які використовуються в житловому будівництві, мають багато переклеєних елементів (деталі, коробки, стулки).
Тому перевірка столярних виробів на міцність клейових з'єднань є надзвичайно важливим заходом, що дозволяє визначити міцність клейових з'єднань і їх відповідність вимогам нормативних документів.
У практиці випробувальної лабораторії проводяться випробування клейових з'єднань на сколювання вздовж волокон; для зубчатих клейових з'єднань – випробування зразків на згин; для столярних виробів застосовується метод визначення граничного навантаження на клейові кутові шипові з'єднання. Для з'єднання облицювальних матеріалів з деревиною визначається міцність клейових з'єднань на відрив.
Надзвичайно важливим є процес поетапного визначення міцності елементів столярних виробів, а не випробування виробу в цілому.
Одержані в результаті випробувань та підрахунків значення міцності клейових з'єднань оцінюють шляхом співставлення з нормативними значеннями, які визначаються стандартами.
Дотепер серед спеціалістів деревообробної галузі існують різні думки щодо того, які саме клейові системи слід застосовувати для виробництва столярних виробів, меблевих щитів чи переклеєного тришарового бруса. Тому доцільно ознайомитися з аналізом властивостей різних типів клею (див. табл. 2).
 |
Метод визначення стійкості клейового з'єднання до розшарування – це один з найпоширеніших способів оцінки системи якості клейового з'єднання не тільки в Європі, а й в Азії та Америці. Крім цього, існують різні прискорені методи випробувань клейового шва на старіння. Наприклад, EN 391, японський стандарт JAS 235 і JAS 234, які використовують різні способи впливу на клейовий шов, різні оцінки, різні результати.
На жаль, сьогодні ми не можемо впевнено сказати, які нормовані вимоги ставляться до визначення клейового шва на старіння та який прискорений метод випробувань на старіння є найефективнішим. Над цим працюють провідні лабораторії світу, і цю прогалину в найближчому майбутньому буде ліквідовано, що надасть можливість розрахувати термін експлуатаційної стійкості продукції.
